Обласний семінар в рамках роботи методичного об’єднання викладачів класу бандури мистецьких навчальних закладів Полтавської області
6 листопада 2023 року
6 листопада 2023 року у приміщенні Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М. В. Лисенка Обласним методичним кабінетом навчальних закладів мистецтва та культури проведено обласний семінар в рамках роботи методичного об’єднання викладачів класу бандури мистецьких навчальних закладів Полтавської області. У заході взяли участь 48 педагогічних працівників із 13 мистецьких шкіл (Полтавських ДМШ №1 ім. П. І. Майбороди, ДМШ №2 ім. В. П. Шаповаленка, ДМШ №3 ім. Б. Гмирі, Міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко, Великобагачанської ДМШ ім. Ф.Д. Кушнерика, Хорольської МШ, Диканської ДМШ ім. В. В. Ганжі, Решетилівської ДШМ, Кременчуцької ДМШ №2, Зіньківської МШ ім. П.К. Батюка, Ромоданівської ДМШ, Кобеляцької ДМШ, Шишацької ДШМ); викладачі та студенти Полтавського фахового коледжу мистецтв ім. М. В. Лисенка, артисти Полтавської обласної філармонії та Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
Розпочався захід вітальним словом Ліни Вікторівни Богодистої – директорки Обласного методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури, яка подякувала гостинним господарям Полтавського фахового коледжу мистецтв імені Миколи Лисенка за чудову творчу співпрацю та сприяння у проведенні методичних заходів з професійного розвитку педагогічних працівників Полтавщини.
Надзвичайно цікавою була історична доповідь артиста Національної заслуженої капели бандуристів імені Георгія Майбороди Дмитра Федоровича Царенка на тему: «Мистецтво кобзарів та лірників як феномен українського народу». Він розповів про історію виникнення старосвітської (народної) бандури, на якій грали мандрівники, лірники та кобзарі. Цікавим був той факт, що вміння грати на старосвітській бандурі зберіг фактично тільки один кобзар з Харкова Георгій Ткаченко, який навчився грати ще у 1916-1917 роки, придивляючись до гри харківських кобзарів Петра Древченка, Степана Пасюги, Павла Гащенка, Івана Кучугури-Кучеренка та інших. Ткаченкові вдалось оминути жорна репресій (у ті страшні часи він виїхав на навчання за межі України), і таким чином зберіг цю стародавню традицію. А вже з часів відновлення Україною своєї Незалежності кобзарі та бандуристи реставрували старосвітську бандуру як інструмент та способи гри на ній.
Також доповідач заглибився у деталі технології виготовлення старосвітської бандури, її будову, особливості та перелічив способи гри на інструменті – це чернігівський, полтавський і зіньківський, який був найяскравішим та найбагатшим, він з'явився раніше і його найбільше використовують. Репертуар передавався з вуст в уста, тому інколи змінювався супровід, адже кожен виконавець міг додати власні переживання й тлумачення. Твори кобзарів мали свої жанри: твір-жебранка (мета якого отримання милостині від людини), псалми (духовне звернення кобзаря до народу з метою ознайомлення з християнством, біблійними сюжетами), думи (моралістичні, історичні, козацько-моралістичні, соціально-побутові, сатирично-моралістичні, сатиричні про панів), танцювальні тощо.
Загалом, підкреслив доповідач, що постать бандуриста, кобзаря-лірника була надзвичайно важливою, адже жодна подія у житті українців XVII-XIX ст. не обходилася без їх участі. Вони були символом будь-яких традиційних заходів – весілля, свята, ринкових зібрань, поховання тощо.
Артист Національної заслуженої капели бандуристів імені Георгія Майбороди Міцай Андрій Миколайович провів майстер-клас на тему: «Особливості виконавської майстерності бандуриста-вокаліста у процесі співогри» із учнем 5 класу Полтавської дитячої музичної школи ім. П. І. Майбороди Миколою Козловим (викладач Бойко Тетяна Юріївна) та зі студентом 1 курсу магістратури Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, методистом Обласного методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури Віталієм Дерев’янком (викладач Тимощенко Наталія Володимирівна).
Доповідач демонстрував різноманітні вправи для дихання, звуковедення, фразування тощо. Звернув увагу присутніх на те, що оволодіння бандуристом-співаком складним комплексом вокальних та інструментальних знань і вмінь технікою майстерного поєднання одночасно сольного співу та довершеного акомпанементу вимагають не тільки індивідуального підходу зі сторони викладача, але й глибокого само-аналізу, самопізнання та прагнення до мистецької та творчої, духовної досконалості.
Семінар закінчився неперевершеними концертними виступами запрошених артистів Національної заслуженої капели бандуристів імені Георгія Майбороди А. Міцая та Д. Царенка, який виконав історичні пісні на старосвітській бандурі великого педагога, першого голови Спілки кобзарів України, лауреата Республіканської премії ім. І. Нечуя-Левицького, лауреата премії фонду Т. Г. Шевченка, співзасновника Стрітівської школи кобзарського мистецтва Василя Степановича Литвина. Високопрофесійне виконання творів викликало неймовірне захоплення та яскраві емоції у всіх присутніх. Всі учасники отримали незабутні враження та заряд натхнення. Сподіваємося на подальшу творчу співпрацю.
Щоразу не втомлюємось дякувати нашим захисникам України за щоденну можливість жити, працювати та виховувати і навчати молоде покоління українців! Доземний уклін всім, хто став на захист нашої держави! Слава Україні та її Героям! Разом до Перемоги! Все буде Україна!
Розпочався захід вітальним словом Ліни Вікторівни Богодистої – директорки Обласного методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури, яка подякувала гостинним господарям Полтавського фахового коледжу мистецтв імені Миколи Лисенка за чудову творчу співпрацю та сприяння у проведенні методичних заходів з професійного розвитку педагогічних працівників Полтавщини.
Надзвичайно цікавою була історична доповідь артиста Національної заслуженої капели бандуристів імені Георгія Майбороди Дмитра Федоровича Царенка на тему: «Мистецтво кобзарів та лірників як феномен українського народу». Він розповів про історію виникнення старосвітської (народної) бандури, на якій грали мандрівники, лірники та кобзарі. Цікавим був той факт, що вміння грати на старосвітській бандурі зберіг фактично тільки один кобзар з Харкова Георгій Ткаченко, який навчився грати ще у 1916-1917 роки, придивляючись до гри харківських кобзарів Петра Древченка, Степана Пасюги, Павла Гащенка, Івана Кучугури-Кучеренка та інших. Ткаченкові вдалось оминути жорна репресій (у ті страшні часи він виїхав на навчання за межі України), і таким чином зберіг цю стародавню традицію. А вже з часів відновлення Україною своєї Незалежності кобзарі та бандуристи реставрували старосвітську бандуру як інструмент та способи гри на ній.
Також доповідач заглибився у деталі технології виготовлення старосвітської бандури, її будову, особливості та перелічив способи гри на інструменті – це чернігівський, полтавський і зіньківський, який був найяскравішим та найбагатшим, він з'явився раніше і його найбільше використовують. Репертуар передавався з вуст в уста, тому інколи змінювався супровід, адже кожен виконавець міг додати власні переживання й тлумачення. Твори кобзарів мали свої жанри: твір-жебранка (мета якого отримання милостині від людини), псалми (духовне звернення кобзаря до народу з метою ознайомлення з християнством, біблійними сюжетами), думи (моралістичні, історичні, козацько-моралістичні, соціально-побутові, сатирично-моралістичні, сатиричні про панів), танцювальні тощо.
Загалом, підкреслив доповідач, що постать бандуриста, кобзаря-лірника була надзвичайно важливою, адже жодна подія у житті українців XVII-XIX ст. не обходилася без їх участі. Вони були символом будь-яких традиційних заходів – весілля, свята, ринкових зібрань, поховання тощо.
Артист Національної заслуженої капели бандуристів імені Георгія Майбороди Міцай Андрій Миколайович провів майстер-клас на тему: «Особливості виконавської майстерності бандуриста-вокаліста у процесі співогри» із учнем 5 класу Полтавської дитячої музичної школи ім. П. І. Майбороди Миколою Козловим (викладач Бойко Тетяна Юріївна) та зі студентом 1 курсу магістратури Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, методистом Обласного методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури Віталієм Дерев’янком (викладач Тимощенко Наталія Володимирівна).
Доповідач демонстрував різноманітні вправи для дихання, звуковедення, фразування тощо. Звернув увагу присутніх на те, що оволодіння бандуристом-співаком складним комплексом вокальних та інструментальних знань і вмінь технікою майстерного поєднання одночасно сольного співу та довершеного акомпанементу вимагають не тільки індивідуального підходу зі сторони викладача, але й глибокого само-аналізу, самопізнання та прагнення до мистецької та творчої, духовної досконалості.
Семінар закінчився неперевершеними концертними виступами запрошених артистів Національної заслуженої капели бандуристів імені Георгія Майбороди А. Міцая та Д. Царенка, який виконав історичні пісні на старосвітській бандурі великого педагога, першого голови Спілки кобзарів України, лауреата Республіканської премії ім. І. Нечуя-Левицького, лауреата премії фонду Т. Г. Шевченка, співзасновника Стрітівської школи кобзарського мистецтва Василя Степановича Литвина. Високопрофесійне виконання творів викликало неймовірне захоплення та яскраві емоції у всіх присутніх. Всі учасники отримали незабутні враження та заряд натхнення. Сподіваємося на подальшу творчу співпрацю.
Щоразу не втомлюємось дякувати нашим захисникам України за щоденну можливість жити, працювати та виховувати і навчати молоде покоління українців! Доземний уклін всім, хто став на захист нашої держави! Слава Україні та її Героям! Разом до Перемоги! Все буде Україна!
Полтава © 2023
Обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури
У разі використання матеріалів сайту послатися на сторінку джерела
